Новини

Навчитися ставити запитання румунською — означає отримати змогу вчитися далі в самій розмові. Можна дізнатися ім’я, місце, час і причину, а якщо відповідь незрозуміла — перепитати.

Слова «у», «на», «під», «перед» і «поруч» допомагають описати кімнату й пояснити, де лежить потрібна річ.

Як сказати румунською, що завтра підете на урок, прочитаєте книжку або зателефонуєте другові? Майбутній час потрібний не лише для далеких прогнозів: він допомагає домовитися про зустріч і пояснити найближчий план.

Щоб розповісти румунською про вчорашній день, корисно опанувати perfectul compus — складену форму минулого часу. Вона часто з’являється в розмові про завершені дії: що ви прочитали, куди сходили, коли почали займатися.

Теперішній час у румунській дає змогу розповісти, де ви працюєте, що читаєте, куди йдете та як зазвичай минає день.

Розмова в ресторані румунською — це не одне завчене замовлення. Спочатку треба попросити столик, потім зрозуміти меню, уточнити склад страви, назвати побажання й наприкінці попросити рахунок.

Рід і множина румунських іменників впливають на артикль, числівник та форму прикметника. Водночас за одним українським перекладом не можна надійно визначити румунський рід, а множина не утворюється одним закінченням для всіх слів.

Особові займенники румунською допомагають сказати, хто діє: «я», «ти», «ми», «вони». Список короткий, але самого перекладу слів недостатньо: форма дієслова теж змінюється, а в деяких реченнях займенник узагалі не вимовляють.

У румунській мові артикль допомагає показати, про який предмет ідеться: будь-який чи вже відомий співрозмовникам. Початківців дивує те, що неозначений артикль зазвичай стоїть перед словом, а означений часто приєднується до іменника ззаду.

Румунське дієслово a avea означає «мати», але вживається частіше, ніж можна здогадатися за цим перекладом. Із ним називають вік, говорять про речі й час, запитують, чи щось є, та висловлюють потребу.

Дієслово a fi — «бути» — з’являється вже в перших румунських фразах: представитися, сказати, де ви перебуваєте, описати предмет і запитати, чи вільне місце. Його форми не можна утворити простим додаванням одного закінчення.

Числа румунською потрібні не лише для лічби до ста. Завдяки їм ви уточнюєте ціну, називаєте вік, записуєте номер телефону, обираєте час заняття й перевіряєте, чи правильно почули співрозмовника.